Душа моя до Тебе лине Квітучим яблуневим садом, І стиглим колосом пшеничним, Осіннім пізнім зорепадом! Душа моя до Тебе лине Дощем і снігом, сонцем й тінню, І моря радісним зітханням, І ночі тихим шепотінням... Душа моя до тебе лине, Тебе чекає у безсонні, Безодні розпачу і туги, І днів шалених миготінні. Душа моя до Тебе лине, Тебе жада тієї миті, Коли зима колючим вітром Сплете мереживо на вітах. Тоді Любов здолає мури І зацвітуть Надії квіти Твоя Любов, єдина в світі, Спроможна вічність зупинити... |